Ранок червневий перетікає в спеку.
Пальмове віття перший вкриває сум.
Де він тепер, Божий Син, так далеко
В хмарі піднесений у голубінь ясну.
Сина Свого Батько над все підвищив.
Ангельський спів нині з нових пісень.
А на Землі, в місті з Череповищем,
Учні в і'мя Ісуса почали день.
... вулиці міста хвилями котять свято
П'ятидесятниці. Часом спитає хтось
- Де ж Той, Хто люд тут зціляв? - Розп'ятий...
- Як то?!! Чи ж то не Він – Мессія Христос?!
...Ревна молитва гамором міста не збита.
Третя година, швидко збігає час.
Той, Хто народжений перше закладин світу,
Він обіцяв, що не залишить нас!
Шумом незвичним стишені враз Юдеї.
Що то за диво, не зрозуміти їм –
Полум’я біле, ніби пелюстки лілеї
Ніби на поклик молитви, злинуло в дім.
Злинуло з миром. З миром такої сили,
Що потряслась безодня людських гріхів.
Мов різних сотні. Та всі, як один, зрозуміли
Що через учнів до них в той день Бог говорив!
Та "зрозуміти" не завжди значить – "прийняти".
Дві тисячі років збігли, як довгий день.
Знаєш, мій друже, сьогодні – те саме свято.
Ту саму розмову з Тобою Господь веде.
Там, за стіною, місто Тебе гукає.
Місто полонить, ловить у сітку справ.
Батько ж небесний Духом святим єднає
З небом Тебе, тим, де сирітства немає.
Заради Ісуса, який за Тебе страждав.
В Нім Істина вічна, життя по достатку й Дорога.
Мов одіж найкращу Ти силу Господню візьмеш.
І в ім'я Отця, і Сина, і Духа Святого
Пізнаєш Любов, таку, що не має меж!
Людвенко Ирина,
Небесный Иерусалим
Я вечный пиллигрим. Удела этого
Я добивалась столько долгих лет.
И мне ли на ветра сегодня сетовать
Коль парусам без них дороги нет?!
Я странник на земле. Дороги пыльные...
Свой свадебный наряд приподниму,
Чтоб не запачкать. Грешная, бессильная,
Но я оправдана! И я иду к Нему!
"Ибо для меня жизнь - Христос, и смерть - приобретение."
Филипп. 1:21
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Чудово. Прекрасна образна мова, гарна нестандартна рима, і багато душевності і світла. Чекаю на ваші нові поезії, особливо українські. Комментарий автора: Дякую Богу, що дає натхнення.
Бог ищет сосуд... - Надежда Горбатюк кн. Исаии гл.6 ст.8 "И услышал я голос Господа, говорящего: кого Мне послать? и кто пойдет для Нас? И я сказал: вот я, пошли меня." ;
посл. 1-е Коринф. гл.6 ст.19 "Не знаете ли,что ...вы не свои?"
Поэзия : Два чоловіки (Two Husbands) - Калінін Микола Це переклад з Роберта У. Сервіса (Robert W. Service)
Unpenitent, I grieve to state,
Two good men stood by heaven's gate,
Saint Peter coming to await.
The stopped the Keeper of the Keys,
Saying: "What suppliants are these,
Who wait me not on bended knees?
"To get my heavenly Okay
A man should have been used to pray,
Or suffered in some grievous way."
"Oh I have suffered," cried the first.
"Of wives I had the wicked worst,
Who made my life a plague accurst.
"Such martyrdom no tongue can tell;
In mercy's name it is not well
To doom me to another hell."
Saint Peter said: "I comprehend;
But tribulations have their end.
The gate is open, - go my friend."
Then said the second: "What of me?
More I deserve to pass than he,
For I've been wedded twice, you see."
Saint Peter looked at him a while,
And then he answered with a smile:
"Your application I will file.
"Yet twice in double yoke you've driven...
Though sinners with our Saints we leaven,
We don't take IMBECILES in heaven."
